Пам’яті першого геноциду XX століття

716 квітня 2015 року відбулося відкриття фотовиставки під промовистою назвою «Пам’ятаю і вимагаю», присвяченій 100-ій річниці Геноциду вірмен в Османській імперії. У приміщенні Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олега Ольжича зібрались представники вірменської громади, представники Житомирської обласної адміністрації, Житомирської міської ради, представники національних меншин і громадських організацій Житомирської області та всі небайдужі мешканці Житомира.
«Геноцид 1915 року – його жертвами стали близько двох мільйонів вірмен. Даний злочин був визнаний багатьма країнами світу: Польща, Франція, Італія, Кіпр, Греція. Ці країни навіть прийняли закон про кримінальну відповідальність за заперечення факту геноциду вірмен» – розповів голова ГО «Житомирської обласної община вірмен «ЕРЕБУНІ» Грант Даян.
Однією з перших країн, яка визнала цей злочин, була Польща. Папа Франциск назвав вбивство вірмен у 1915 році «першим геноцидом ХХ століття». Він зазначив, що «приховувати або заперечувати зло – все одно, що залишити рану, яка кровоточить, не перев’язавши її».
«Що відбулося 25 серпня 1915 року? Було масове винищення вірмен. Чоловіків виводили з будинків ніби їм треба на роботу. Натомість їх вивозили і вбивали. Жінок, дітей, старих людей – для них обирали довгі маршрути, за якими вони ходили до виснаження, поки остання людина не помре від голоду. Деякі жінки душили своїх дітей, щоб вони помирали не такою болісною смертю», – каже представниця молодого покоління Мар’яна.
Матеріали для фотовиставки були доставлені з різних країн світу, а також з Києва. Це фотографії, документи, свідчення очевидців, матеріали з преси (наприклад, є копія статті з херсонської газети), які є доказами масових репресій проти вірмен. Меморіальний захід був організований силами Спілки вірмен України та ГО «Житомирська обласна община вірмен «ЕРЕБУНІ». Фотовиставка триватиме до 30 квітня.
Вірменська спілка Житомира та вірмени з усіх куточків світу, в яких б’ється вірменське серце, проводять масові заходи, щоб зберегти пам’ять жертв трагедії. Не дивлячись на воєнний стан тих часів, ми маємо об’єктивно оцінювати минуле. Кожен вірмен про це знає і пам’ятає. І хоче донести свій біль світові, щоб разом подолати жахливі наслідки безконтрольної влади.
Яна Лясковська

879124312