Пам’яті органістів…

В Житомирському кафедральному костьолі Святої Софії Римсько-Католицької Церкви відбувся концерт, присвячений репресованим органістам.

Тема репресій Українське суспільство хвилює з часів здобуття Україною незалежності – за цей значний проміжок часу для дослідників відкрилися архіви, суспільству стали відомі тисячі імен безневинно загиблих жителів нашого краю. Плідно у цій сфері працює відомий український краєзнавець, завідуючий науковою редакцією групи Житомирської обласної редколегії книги «Реабілітовані історією» Євген Романович Тіміряєв.
Завдяки його невтомній праці в архівах Житомира і Києва, Управління Служби Безпеки України в Житомирської області привідкрилася невідома досі трагічна сторінка в історії Житомирщини і Римсько-Католицької Церкви – до громадськості повернулися із забуття імена органістів костьолів, які постраждали за віру. Ось їх імена: Ващинський Йосип Войцехович, Жарський Йосип Рафаїлович, Знаєвський Степан Іванович, Сливинський Кароль Адольфович, Сливинський Петро Адольфович, Сливинська Софія Іванівна, Слонима Станіслав Йосипович, Левковський Леопольд Станіславович, Маєвський Лук’ян Францович, Ясинський Кароль Йосипович та інші. Сподіваємось, що зроблено тільки перші кроки у дослідженні цієї теми, адже за повідомленням Є.Р. Тіміряєва, в нього вже є інформація про 51 репресованого священика Римсько-Католицької Церкви Житомирщини. В планах на майбутнє разом з Іриною Копоть (кандидат мистецтвознавства, керівник заслуженого колективу польської культури, камерного ансамблю ім. Ігнація Фелікса Добжинського) і бувшою житомирянкою, а нині викладачем Варшавського університету Ельвірою Гілевич, видати матеріали для книги українською і польською мовами «Вони постраждали за віру» про житомирських органістів і католицьких священиків.
Можливо відгукнуться родичі та близькі репресованих віруючих, сьогоднішні органісти старшого віку. Вони доповнять вже наявні матеріали своїми свідченнями про мучеників віри.
22 січня за ініціативи голови Житомирської обласної Спілки поляків України Вікторії Лясковської – Щур за сприяння Сенату Республіки Польща та фундації «Допомога полякам на Сході» в Житомирському кафедральному костьолі Святої Софії відбувся концерт, присвячений пам’яті органістів, репресованих за комуністичних часів у виконанні заслуженого колективу польської культури, камерного ансамблю ім. Ігнація Фелікса Добжинського. Хотілося підкреслити, що артисти колективу особливо важливими вважають концерти в костьолах.
Життя польської спільноти Житомирщини тісно пов’язано з Римсько-Католицькою Церквою, саме Костьол духовно опікується українськими поляками – Спілка разом з духовенством організовує святкування Різдва і Великодня, організовує концерти, проводить суботньо – недільну школу з вивчення польської мови у костьольних приміщеннях.
Цей концерт став особливим – музиканти присвятили його своїм колегам-музикантам – костьольним органістам, переважно полякам, які йшли в ув’язнення або на смерть не зрікаючись віри і нікого не зраджуючи. В пам’ять про них прозвучали твори, які багато століть традиційно виконувалися у храмах, складаючи особливий григоріанський музичний календар.
В Житомирі жили і творили музиканти-поляки світової слави, серед них піаніст і композитор Юліуш Зарембський. Мало кому відомо, що в Житомирському кафедральному костьолі Святої Софії покоїться його серце, як і те, що один з його найкращих творів Колискова для скрипки і фортепіано має безпосереднє відношення до Житомирщини. Мелодію цієї пісні композитор почув від своєї няні із Станишівки (село поблизу Житомира). Він видав її в Парижі і присвятив бельгійськму скрипалеві Емілю Соре. Цей дивовижний за своєю ніжністю твір прозвучав у костьолі Святої Софії поблизу самісінького серця його автора.
В цей день для численних католиків і гостей у костьолі звучали твори Нільса Гаде, Георга Фрідріха Генделя, Георга Філіпа Телемана, Вольфганга Амадея Моцарта, Фріца Крейслера.